Українська література 6В

28.05.20 р.

Сьогодні ми завершуємо подорож дивовижною країною під назвою Українська Література!

Список літератури: Що читати влітку учням 6 класу

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/

Пригоди і романтика:

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

21.05.20 р.

Контрольна робота

«Рідна Україна. Світ природи»

Початковий рівень (за правильну відповідь 0,5 б)

1. Автором вірша «Гаї шумлять» є:

 а) Тарас Шевченко;          

б) Павло Тичина;         

в) Євген Гуцало.

2. Уривок «Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки.» взято з твору:

а) «Заповіт» Тараса Шевченка;

б) «У бур'янах» Степана Васильченка;   

в) «Лось» Євгена Гуцала.

3. У якому поетичному творі Т.Шевченко описує селянську родину?

а) «Садок вишневий коло хати…»;

б) «За сонцем хмаронька пливе…»;

в) «Мені тринадцятий минало».

4. Перша збірка поезій Павла Тичини мала назву:

а) «Гаї шумлять»; 

б) «Сонячні кларнети»; 

в) «Вітер з України».

5. Лось в оповіданні Євгена Гуцала провалився на льоду тому, що:

а) потрапив у заздалегідь розкладену людьми пастку;

б) весняний лід виявився неміцним;

в) дядько Шпичак сполошив лісового звіра пострілом, і той з переляку вскочив в ополонку.

6. Образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище – це:

а) епітет;

б) гіпербола;

в) персоніфікація.

7. У рядку «За сонцем хмаронька пливе» використано:

а) епітет;

б) порівняння;

в) персоніфікацію.

8. У рядку «Ген неба край – як золото» використано:

а) порівняння;

б) епітет;

в) гіперболу.

Середній рівень (правильна відповідь – 1 бал)

9. Установіть відповідність

Назва вірша	Уривок
1. «Садок вишневий коло хати»	а) Я йду, іду – Зворушений.     Когось все жду – співаючи.
2. «Гаї шумлять»	б) Коли сам весь тремтиш,      весь смієшся, ридаєш…
3. «Не бував ти у наших краях»	в) Хвилюють, малюють, квітують поля   – Добридень тобі, Україно моя!
4. «Блакить мою душу обвіяла»	г) Затихло все, тільки дівчата      Та соловейко не затих.

10. Установіть відповідність

Тропи	Приклад
1. Епітет	а) ніби серце одпочине;
2. Порівняння	б) думки пряде – над нивами;
3. Метафора	в) садок вишневий коло хати;
4. Персоніфікація	г) а туман, неначе ворог.

Достатній рівень (правильна відповідь на кожне запитання 2 бали)

11. Вкажіть, які художні засоби вжито в рядках:

Щось мріє гай –

Над річкою.

Ген неба край –

Як золото.

Мов золото – поколото,

Горить-тремтить ріка,

Як музика.      ( П. Тичина).

Високий рівень ( правильна відповідь – 4 бали)

12.     Який твір (прозовий чи віршований) з цього розділу вам найбільше сподобався і чому?

14.05.20 р.

Тема уроку: 
 Микола Вінграновський (07.11.1936 - 26.05.2004 рр.). 
"Сіроманець" - захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людства. 
Гуманізм повісті. Доброта та вигадливість Сашка, його здатність творити добро.

Сьогодні на уроці ми познайомимося із видатним письменником - Миколою Вінграновським, а також проаналізуємо дивовижну повість про дружбу вовка та хлопчака "Сіроманець".

Завдання 1

Подивіться презентацію, письмово занотуйте у зошитах АНАЛІЗ ПОВІСТІ.

Отже, що таке, на вашу думку, ГУМАНІЗМ?

"Гуманізм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності, людяність".

Завдання 2

Виконайте письмово. 

Встановіть відповідність.

Завдання 3

Дайте відповіді на запитання № 4, 6, 7 в підручнику на ст. 235-236

Домашня робота: 

1. Читати підручник ст. 230-248 (2 частина);

2. Знайдіть прислів'я та приказки про вовка і запишіть їх у зошит.

07.05.20 р.

Тема уроку: "Григір Тютюнник «Дивак». Цікаві сторінки з життя письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості" 

Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми при­роди, але кожен описує її по-своєму, тому деякі описи навівають смуток, а інші — навпаки звертають увагу на найдрібніші деталі, які створюють прекрасний та неповторний образ. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців належить і наш сьогоднішній гість — видатний український письменник Григір Тютюнник.

Перегляньте відео-презентацію про життя та творчість ГРИГІРА ТЮТЮННИКА

Додатково* 

Дайте письмово відповіді на запитання

Цифровий диктант за біографією письменника

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.

1. Тяжкі умови дитинства вплинули на подальшу творчість авто­ра. 

2. Тютюнник закінчив дев’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища. 

3. Письменник працював у шахті на Донбасі. 

4. Військову службу проходив у повітряних силах. 

5. Перші вірші Григір Тютюнника були написані українською мо­вою. 

6. Після закінчення університету він викладав у вечірній шко­лі. 

7. «Дивак» був одним із перших оповідань автора. 

8. На початку 70-х років Григір Тютюнник працював у видавни­цтві «Вечірній Київ». 

9. Перша книжка автора мала назву «Вогник далеко в степу». 

10. Письменник брав участь у підборі матеріалу до настільної книги- календаря для дітей «Дванадцять місяців». 

11. Збірка оповідань Тютюнника для дітей мала назву «Ласоч­ка». 

12. Григір Тютюнник помер у похилому віці від хвороби серця. 

МИ ОПРАЦЬОВУЄМО ІЗ ВАМИ ОПОВІДАННЯ "ДИВАК" 

Бесіда

▼ Які засоби використовує автор, щоб зробити описи яскраві­шими?

▼ 3 чим він порівнює явища навколишнього світу?

▼ На які деталі автор звертає увагу в описах?

▼ Що саме вам сподобалось в зображеннях природи Тютюнником? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вікторина «Знайди пару»

Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті.

1	Кілки у тинах	А	Мов ковдра на сіні
2	Смілка на зрізах пнів	Б	Як воляче око
3	Дим з бовдурів	В	Немов гра у жмурки
4	Лід на річці	Г	Як стрижені допризовник
5	Бульбашки води у річці	Д	Тополиними стовпами
6	Кружляння дерев	Є	Немов старий мед

Характеристика головного героя Олеся

Знайдіть у тексті портретні деталі Олеся. Які мовні засоби вживає Г.Тютюнник для опису його зовнішності? 

1. Зріст: «малий, головою ледь до клямки дістає».

2. Очі: ...

3. Взуття: ...

4. Одяг: ...

5. Статура: ...

6. Сила: ...

Складання анкети головного героя

1. Ім’я.

2. Портрет.

3. Уподобання.

4. Ставлення до природи.

5. Вчинки й поведінка.

6. Думки і переживання.

7. Оцінка з боку дорослих.

ДОМАШНЯ РОБОТА

1. Напишіть твір на тему: «Моє ставлення до Олеся» 

(до 1 ст.).

2. Читати підручник ст. 223-229.

30.04.20 р.

Тема: Максим рильський. Основні відомості про поета. Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям у віршах "Дощ" і "Осінь-маляр із палітрою пишною".

ЗАВДАННЯ 1

Перегляньте, будь ласка, відео про життя і творчість М. Рильського. Законспектуйте основні відомості з його життя. (ст. 212)

ЗАВДАННЯ 2

На ст. 213 прочитайте два вірші поета "Дощ" і "Осінь-маляр із палітрою пишною". Після прочитання перегляньте відео-аналіз двох поезій.

ПЕРЕПИШІТЬ ПАСПОРТИ ДВОХ ПОЕЗІЙ ІЗ ВІДЕО В ЗОШИТ!!!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Напам'ять вивчити 1 вірш на вибір. ("Дощ" і "Осінь-маляр із палітрою пишною");
• Прочитайте оповідання Г. Тютюнника "Дивак" (ст. 215-221).

23.04.20 р.

Тема: "Лось". Співчуття і милосердя – шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня наполегливість у захисті гуманних переконань.

Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть,  бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.

Сьогодні ми продовжимо розмову про оповідання Євгена Гуцала «Лось» і звернемо увагу на образи цього твору, спробуємо їх проаналізувати і з’ясувати, чому ж персонажі вчинили так чи інакше.

- Що переважає в житті :  добро чи зло?

- А як у казках вирішується ця проблема? 

- А в житті як? Добро завжди перемагає зло?

- А чому так? Від кого або від чого це залежить?

 Справді, від нас з вами залежить.

 Тема варта, щоб ми про неї поговорили?        

Тому тема сьогоднішнього уроку «Співчуття і милосердя – шлях до перемоги добра». Вслухайтеся, вчитайтеся в тему…Про що ми будемо говорити? Про  співчуття і милосердя.

1. Вікторина «Спостережливий читач»(письмово)

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.
1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя.
2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу.
3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду.
4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього.
5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз.
6. Брати покликали дядька на допомогу.
7. Лось злякався хлопчаків.
8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись.
9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей.
10.  Дядько пропонував братам поділити здобич.
11.  Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника.
12.  У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив. 

Людина має безліч чеснот: доброту, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити . Усі вони засновані на любові людини до людини та людини до природи. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. Для того щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати та бути щирим гуманістом. 

Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до переможеного. Герої оповідання «Лось» яскаво демонструють нам це, але — по-різному: брати мають усі ці чесноти, незважаючи на юний вік та відсутність життєвого досвіду, а Шпичак — зовсім позбавлений цих якостей.

У творі зображено дивовижний світ заповідної природи, ще не зіпсованої людиною. Саме тому Лось почувається тут, як удома. У заповідниках люди зустрічаються рідко — це здебільшого туристи, які хочуть помилуватися красою природи або мислівці, які нелегально полюють на тварин. І якщо перші не становлянь ніякої загрози, то другі, часом, стають справжніми ворогами дикої природи.

- Щоб розібратися, звідки береться зло, давайте попрацюємо над характеристикою персонажів оповідання.

Дійовими особами твору є:

- Лось (головний персонаж);

-брати-підберезовики;

-дядько Шпичак (другорядні персонажі).

 ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ 

Вибрати ті цитати із підручника, які характеризують  дійових осіб твору.

Міні-круглий стіл з елементами дискусії (письмово)

- Як, на ваш погляд, чи можна виправдати Шпичака за скоєний ним злочин? Чому?

- Шпичак був рідним дядьком хлопчиків. Чи правильно вони вчинили? Що б зробили ви на їх місці?

ДОМАШНЯ РОБОТА

1) Детективна гра «Лісовий лабіринт»

Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:

1.  «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» 

2.  «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? 

3.  «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?» 

4.  «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» 

2) Записати поради «З чого почати робити добро».

16.04.20 р.

ТЕМА УРОКУ: ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ЄВГЕНА ГУЦАЛА ТА ЙОГО ОПОВІДАННЯ "ЛОСЬ"

Я живу на цій добрій землі, ось вона, тільки треба її побачити, відчути, збагнути, вилити свій біль, і вона допоможе, порадить, захистить.

- Про що вам розповів сьогоднішній ранок?

- Чи помітили ви , як вам раділи пташки?

- Чи уважні ви  до світу, який вас оточує?

Я недаремно вас запитала про стосунки із природою, тому що темою нашого уроку є оповідання Є. Гуцала  «Лось». Добро і зло-вічна тема світового мистецтва. Співчуття і милосердя-шлях до перемоги добра.

План уроку:

1. Знайомство із Євгеном Гуцалом.

2. Оповідання "Лось".

3. Теорія літератури.

Євген гуцало

ЗАВДАННЯ 

У підручнику на сторінці 203 опрацюйте біографію письменника. Випишіть основні факти.

Оповідання "Лось"

ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте оповідання "Лось" (ст. 203-210);

2. Поділіть текст оповідання на частини та доберіть до них заголовки.

Теорія літератури

Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді.

Домашнє завдання:

1. Виконати завдання із пункту ОПОВІДАННЯ "ЛОСЬ".

2. Раджу прочитати оповідання "Сім'я дикої качки"

09.04.20 р.

ТЕМА УРОКУ: П. ТИЧИНА "ГАЇ ШУМЛЯТЬ", "БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА". МАЙСТЕРНІСТЬ ВІДТВОРЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ, ВИРАЖЕННЯ ЖИТТЄРАДІСНОСТІ, ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА. МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ П. ТИЧИНИ

Доброго дня, діти! Сьогодні ми познайомимося з двома чудовими поезіями П. Тичини - "Гаї шумлять" та "Блакить мою душу обвіяла". І тому, для того, щоб ви змогли сповна відчути справжню красу рідного слова, пропоную переглянути наступні відео.

"ГАЇ ШУМЛЯТЬ"

"БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА"

1.  Опрацювання відомостей з теорії літератури

ЗАПИШІТЬ

Епітет – художнє означення, яке підкреслює певну властивість явища, предмета, поняття і на яке автор хоче звернути увагу, висловити своє ставлення.

Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

2. Робота з текстами

Завдання: скласти паспорт творів ПИСЬМОВО оберіть на вибір один із двох віршів та проаналізуйте його за планом.

1. Жанр твору.

2. Настрій і почуття.

3. Образи, художні деталі.

4. Образотворчі засоби.

5. Тема та ідея.

6. Значення твору.

ПИСЬМОВО

·     Автор у своїх поезіях використовував такі кольори: зелений, блакитний, жовтий. Що символізують ці кольори? Доберіть дієслова.

Колір	Символ	Дієслово
Зелений
Блакитний
Жовтий

·     Виписати з тексту приклади слухових та зорових образів

Слухові образи поезії «Гаї шумлять…»	Зорові образи поезії «Гаї шумлять…»

·     Виписати з поезії «Гаї шумлять…» засоби, за допомогою яких П.Тичина «озвучує» поетичний твір

Засоби поетичного твору	Приклади
Повторення в кількох рядках одного і того голосного чи приголосного звука
Використання слова, що означає певне музичне поняття
Використання слів, які своїм значенням викликають враження звуків

·     Порівняй настрій ліричного героя у віршах «Блакить мою душу обвіяла…» та «Гаї шумлять…» Що між ними спільного?

Настрій ліричного героя «Гаї шумлять…»	Настрій ліричного героя «Блакить мою душу обвіяла…

·     Виписати з поетичних творів метафори та епітети. Яка їхня роль?

Метафори	Епітети

    VII. Домашнє завдання

1.  ЗАПОВНИТИ УСІ ТАБЛИЦІ ІЗ КЛАСНОЇ РОБОТИ

2.  Вивчити одну поезію напам’ять ("Гаї шумлять" або "Блакить мою душу обвіяла".

ТЕМА УРОКУ: ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ПОЕТА ПАВЛА ТИЧИНИ.
ПОЕЗІЯ "НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!"

Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. А на вашій літературній карті з’явиться ще одна визначна постать, про яку скажуть:

„Поет, мабуть, світового масштабу... Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа.”

(С.Єфремов)

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея.

Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини .

А зараз давайте повернемося до  вірша П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» 

Бесіда за прочитаним твором

·          З ким веде автор розмову у вірші?

·          Про що він йому розповідає?

·          Як у вірші змальовує Павло Григорович людину?

   Опишіть вірш за схемою

Тема	Відображення краси природи, працьовитості людини на теренах України
Ідея	Любов до рідної землі
Основна думка	Кожна людина - дитина свого краю
Жанр	Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори	"серце б'ється", "степ розтягнувся"
Епітети	"блакитні простори", "весняні очі"
Порівняння	"могили, як гори"

•  Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? 

•  Яке ставлення автора до Батьківщини?

• А які народні прислів’я про рідний край, батьківщину ви знаєте?

Творчо мислимо

1.     Батьківщина – мати, умій за неї … 

2.     Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що … 

3.     Рідний край - …

4.     Всюди добре, а … 

5.     Рідна земля – мов …

«Не бував ти у наших краях!» -  вірш –  поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

   Тематично близьким є і наступний вірш поета, який ми опрацюємо на наступному уроці.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• ЧИТАТИ СТ. 199-201;
• ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ІЗ ЖИТТЯ П. ТИЧИНИ.

ТЕМА УРОКУ: «Садок вишневий коло хати...» - перлина української та світової ліричної поезії.

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ВІРША

Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами –      кріпаками.

   1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга. На допитах Шевчен­ко тримався мужньо, не втрачав гідності, дипломатично відповідав на запитання слідчих.

  Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.

В одиночній камері центральної упра­ви політичної поліції гіркі поетові розду­ми вилились у чудову лірику, яка переко­нує, що не злоба й ненависть, а любов жи­ла в його серці у скрутні часи випробу­вань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і спів­чуття до всіх нещасних, навіть до тюрем­них наглядачів. Тринадцять проникли­вих, глибоких за змістом творів об'єднано в ліричний цикл «В казематі».

   Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

Напрочуд світлий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати...» - 8-й твір з цього циклу, написаний у 1847 році. У ньому втілено спогади і мрії автора про Україну.

Хвилинка релаксу разом із Jerry Heil

Дайте письмові відповіді на запитання

•  Який настрій передано у творі? 

•  Що є темою, ідеєю вірша? 

•  Яку пору року зображено? 

•  Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? 

•  Чи означає назва «садок» зменшення? 

•  Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? 

•  Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? 

•  Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? 

•  Які образи містить поезія? Які з них є зоро­вими, а які - слуховими? 

•  Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? 

•  Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємо­повагу у великій селянській родині. 

•  Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються кра­сою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? 

•  Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче на­учати» дочку? 

•  Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. 

• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діто­чок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. 

•  Що вам у цьому вірші сподобалося най­більше? Відповідь проілюструйте цитатами.

•  Застосовуючи власні спостереження, до­повніть опис краси весняної природи, який зоб­ражує Т.Шевченко в поезії.

Можна без перебільшення сказати, що Шевченко чудово знав народний побут, звичаї, обряди. Як творча особистість, він мав дар підносити, здавалося б, звичайні речі до вершин поетичного осмислення і вселюдського значення.

Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він приїхав в Україну, де не був уже чотирнадцять років. Що ж побачив по­ет у милому серцеві краї? Злидні, горе, страждання, стогін підневільного народу. І водночас - сите життя розбещеного пан­ства, поміщицьку сваволю. Біль за скрив­джений народ знайшов відображення в картині «Селянська родина», яку Шевчен­ко написав 1843 року.

На полотні бачимо стареньку, під солом'яною стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці літньої днини, зібралася селянська родина: молоді бать­ки, їхній синочок, дід. Малюк, що цілий день був із дідусем, очевидно, бешкетуючи, а може, й нена­роком розбив горщика, який висів на тину і був неабиякою цінністю в селянській родині.

Батько спершу хотів покарати хлопчика за вчинену шкоду. Однак мати вступилася за ма­лого, благаючи чоловіка вибачити його. Чоловік полагіднішав, заспокоївся, узяв люльку і, немов вибачаючись перед дружиною, хоче приголуби­ти сина.

За цією маленькою драмою пильно стежить дворовий пес. Трохи далі, на розі хати, сидить і гріється у променях передвечірнього сонця си­вий дідусь. Він заглиблений у власні думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї.

Картина «Селянська родина» зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

Бесіда

•  Який настрій розглянутого полотна?

•  Що є спільного в картині і поезії?

•  Чим відмінна поезія од картини?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити вірш "Садок вишневий коло хати..." напам'ять;

2. Заповніть порівняльну таблицю:

Складання порівняльної таблиці

Вірш «Садок вишневий коло хати...»	Картина «Селянська родина»
Настрій
Родина
Тло
Проблема