Список
творів із зарубіжної літератури на 10 клас за програмою 2017 р.
Рівень
стандарт (34 (35) год.)
Обов’язкові твори
|
Твори на вибір
|
Для вивчення напам’ять
|
•
Гомер
«Одіссея» (1-2 уривки за вибором
учителя)
•
Данте
Аліґ’єрі «Божественна комедія»
(Пекло, І, V).
•
Вільям
Шекспір «Гамлет».
•
Ернст
Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».
•
Волт
Вітмен «Листя трави» (1-2
уривки за вибором учителя). Моріс
Метерлінк «Синій птах»
|
•
2 твори за вибором учителя:
Стендаль «Червоне і
чорне».
Густав Флобер «Пані Боварі».
Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара».
Оскар Вайльд «Портрет Доріана
Грея».
•
1-2 твори за вибором учителя та учнів:
Ромен Гарі «Повітряні змії».
Паоло Коельйо «Алхімік».
Тумас Йоста
Транстремер Лірика (1-2
твори за вибором учителя) Мо Янь «Геній».
Сью Таунсенд. Цикл творів про
Адріана
Моула (1 за вибором учителя)
Ніл Річард МакКіннон Ґейман «Чому наше майбутнє
залежить від читання» або «Кораліна».
Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном»
|
•
В. Шекспір «Гамлет» (один із монологів Гамлета за
вибором учителя),
•
В. Вітмен (1 уривок за вибором учня),
•
П. Верлен (1 вірш за вибором учня).
|
Профільний
рівень (102
(105) год.)
Обов’язкові твори
|
Твори на вибір
|
Для вивчення
напам’ять
|
•
Гомер
«Одіссея»
•
Данте
Аліґ’єрі «Божественна комедія»
(Пекло, І, V)
•
Вільям
Шекспір «Гамлет»
•
Ернст
Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
•
М.
В. Гоголь «Мертві душі» (огляд, 3-4 розділи)
•
Ф.
І. Тютчев «Іще горить в душі бажання…», «Silentium».
•
А.
А. Фет «Шепіт, ніжний
звук зітхання…», «Я прийшов до тебе, мила…». Волт Вітмен «Листя трави» (1-2 уривки) Стендаль
«Червоне і чорне».
•
Густав
Флобер «Пані Боварі»
•
Ф.М.
Достоєвський «Злочин і кара»
•
Оскар
Вайльд «Портрет Доріана Грея»
•
Шарль
Бодлер «Квіти зла»
(«Альбатрос»,
«Відповідності», «Вечорова гармонія»)
•
Поль
Верлен «Поетичне мистецтво»,
«Осіння пісня»
•
Артюр
Рембо «Голосівки», «Моя циганерія»
•
Моріс
Метерлінк «Синій птах»
|
3-4 твори за вибором учителя та учнів: Ромен Гарі «Повітряні змії»
Паоло Коельйо «Алхімік» Тумас Йоста
Транстремер.
Лірика (1-2 твори)
Мо Янь (Гуань Моє)
«Геній»
Сью Таунсенд. Цикл творів про
Адріана Моула (1 за вибором)
Ніл Річард МакКіннон Ґейман «Чому наше майбутнє
залежить від читання», «Кораліна»
Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном»
|
•
В. Шекспір «Гамлет»
(один із монологів
Гамлета за вибором учителя),
•
Ф. І. Тютчев (1 вірш за вибором
учня),
•
А. А. Фет (1 вірш за вибором учня),
•
В. Вітмен (1 уривок за вибором учня),
•
П. Верлен (1 вірш за вибором учня).
|

Переходимо за посиланням та виконуємо тест, кількість спроб - 1, обмеження в часі - 45 хвилин.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=444567
Тема уроку: Засвоєння та повторення вивчених тем із розділу "Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст."
ПЛАН УРОКУ
1. Здача домашнього завдання.
2. Підготовка до тестового контролю.
3. Домашнє завдання.
1. ЗДАЧА ДОМАШНЬОГО НА УРОЦІ - надішліть мені у вайбер дві виконані таблиці із минулого уроку ("Кола Вена", "Компаративний аналіз творів"), читацький щоденник, аналіз образу персонажа. ХТО СЬОГОДНІ ДО 18:00 НЕ НАДІШЛЕ МЕНІ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ, ТОЙ БУДЕ НЕАТЕСТОВАНИЙ ПО ТЕМІ, ПРИ ЦЬОМУ БУДЕ ЗМУШЕНИЙ ЗДАВАТИ ВСІ ТЕСТИ УСНО У ZOOM.
2. ПІДГОТОВКА ДО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Для виконання тестового контролю вам потрібно детально повторити розділ зарубіжної літератури "Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст.", а саме:
1. Біографічні відомості Г. Ібсена та Б. Шоу;
2. Особливості розвитку нових тенденцій драматургії цього періоду;
3. Опрацювання змісту обох п'єс "Ляльковий дім" і "Пігмаліон".
4. Зверніть увагу питання, які щоразу закріпленні після теоретичного тексту у підручнику;
5. За бажанням* виконайте підготовку до к. р. на ст 270 - 271.
3. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ на 08.05.2020 р.
1) Опрацювати біографію М. О. Булгакова (конспект);
2) Читаємо повністю повість "Собаче серце" (посилання закріпила) https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8397
3) Напишіть твір на тему: "Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини в закони розвитку суспільства (за повістю "Собаче серце").
Вимоги до написання:
- Здаємо твір у вигляді документа Microsoft Word;
- Назва документа: ваше прізвище та ініціали;
- Обсяг твору 1 лист А4;
- Оформлення тексту: шрифт - Тimes New Roman; розмір - 14; вирівнення - по ширині; інтервал - 1,5; абзац(інтервал спереду і ззаду) - 0 пт.
- Надсилаєте мені на електронну адресу mulyavko.solomia@gmail.com
05.04.2020 р.
ТЕМА УРОКУ: ДИНАМІКА ОБРАЗІВ ЕЛАЙЗИ ДУЛІТЛ ТА ПРОФЕСОРА ХІГГІНСА. ІДЕЯ "ОДУХОТВОРЕННЯ" ЛЮДИНИ Й ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА.
Доброго дня, діти! Я дуже рада бачити всіх вас! Відкрийте, будь ласка, зошити і запишіть сьогоднішнє число, класна
робота. Перепишіть тему сьогоднішнього уроку.
Перевірка домашнього завдання. Бесіда
-
На минулому уроці ми з вами почали знайомство з творчістю Б.Шоу.
Шоу вважають одним із найвпливовіших драматургів Великобританії, який разом
із Шекспіром збагатив скарбницю світового театрального мистецтва.
Вдома вам потрібно було прочитати п’єсу «Пігмаліон» та опрацювати на матеріал
підручника на сторінці 254-259, який стосується світоглядних позицій Б. Шоу та його естетичних поглядів.
Дайте відповіді на запитання
-
На
світоглядні позиції якого драматурга орієнтувався Б. Шоу?
- Скажіть,
будь ласка, який маніфест «нової» драми створив англійський драматург?
-
Вкажіть
основні положення «нової» драми за Б.Шоу.
-
Які
цикли п’єс створив ірландський драматург?
-
Створенням якого драматичного
жанру запам’ятався вам Бернард Шоу?
Як я вже сказала, вдома вам треба
було ознайомитися зі змістом п’єси «ПІГМАЛІОН».
Сподіваюсь, усі це зробили. Пропоную вам ознайомитися із творчою історією п’єси
«Пігмаліон».

Прем'єра
«Пігмаліона» у Лондоні відбулася 11 квітня 1914 року і стала сенсацією
театрального життя Англії. Відома акторка Стелла Патрик-Кемпбелл - дуже гарна
жінка - блискуче зіграла 17-літню
квіткарку.
Відтоді «Пігмаліон» не зупиняє
своєї тріумфальної ходи сценами світу.
У 1957 р. у Нью-Йорку
Фредерік Лоу поставив мюзикл «Моя
чарівна леді». А ще через 7 років глядачі побачили екранізацію цього мюзиклу.
Роль Елізи в ньому зіграла відома акторка Одрі Хепберн.
- Чи є в
тексті п'єси Б. Шоу пряме звернення до античного міфу?
- Як
пов'язана п'єса з античним міфом?
Дійсно, власне сама назва твору натякає читачеві, що
п’єса пов’язана з давньогрецьким міфом. Такий прийом в літературі називають ремінісценцією.
Запишіть,
будь ласка, в зошит правило.
Ремінісценція – це елемент художньої системи, що відсилає до раніше
прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва, неявна цитата.
Компаративний
аналіз давньогрецького міфу про
Пігмаліона і Галатею та п’єси Б. Шоу
Сьогодні на уроці ми виконаємо
компаративний аналіз міфу «Пігмаліон і Галатея» та драми-дискусії Б. Шоу
«Пігмаліон».
Отже,
розпочинаємо нашу роботу.
Письмово у зошит
1. Скажіть, будь ласка, де
відбуваються події міфу та п’єси Б.Шоу?
2. Який
епізод ми можемо вважати зав’язкою творів?
3. Який мотив є центральним в структурі обох
творів? (Мотив метаморфози (перетворення)).
Словникова робота
Метаморфоза –
це перетворення.
- Порівняйте, яке місце у художній тканині античного
міфу та комедії Б.Шоу займає мотив перетворення.
- У чому полягає художня своєрідність втілення цього
мотиву в комедії «Пігмаліон»?
- Завдяки
чому або кому перетворення відбувається у міфі?
- У п'єсі?
2.
Образ Пігмаліона
- Символом
чого виступає у міфі Пігмаліон?
Пігмаліон – це символ творця, що
оживив творіння свої рук. (в зошит)
- Скільки, на
вашу думку, «Пігмаліонів» у просторі комедії Б. Шоу? Аргументуйте свою
відповідь прикладами із тексту.
-
Хто такий Пікерінг і яким чином він впливає на
головну героїню твору Б. Шоу?
- Дослідіть
спільні й відмінні риси міфологічного образу Пігмаліона та образу Хігінса-
Пігмаліона
за допомогою діаграми «Кола Вена»
Хіггінс – це аристократ, який дещо відрізняється від решти. В першу чергу манерами. Він людина науки, експериментатор, який не хоче брати жодної відповідальності на себе.
1. Назвіть спільні риси характеру Пігмаліона та Професора Хіггінса. Скористайтеся цитатним матеріалом із підручника.
Пігмаліон
|
Спільне
|
Професор Хіггінс
|
ü Створив Галатею та
закохався в неї;
ü Галатея змінила
Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання;
ü почувався
відповідальним за створену ним красу, одружився з Галатеєю.
|
ü
не зважає на почуття інших, часто грубий і
нестриманий,
ü
Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти
світ мистецтва;
ü Еліза майже нічого не змінила в поглядах
професора, а він не збирався змінюватися сам;
ü
він не почувався відповідальним за долю Елізи, його
захоплювали вищі ідеї, результат
експерименту
|
2.
Чому Хіггінс навчає Єлізу?
3.
Які події змінюють життя
Пігмаліона?
4.
Які зміни в образі Пігмаліона
стаються завдяки Галатеї?
5.
Яким чином Еліза впливає на Хіггінса?
6.
Як герої ставляться до долі
головних героїнь?
7.
Чим закінчуються історії їхніх взаємин?
Образ Елайзи та Галатеї
- У чому полягає зв'язок між образом Елізи і міфологічною
постаттю Галатеї?
- Що нам відомо про Галатею? Яку роль їй відводить автор
у творі? Як вона ставиться до Пігмаліона?
- Якою Б.Шоу зображує Елізу? Наведіть приклади з тексту.
Опишіть її ставлення до Хіггінса-Пігмаліона.
- Поміркуйте, чому драматург не назвав свою п'єсу
«Галатея», адже образ Елізи-Галатеї є ключовим у комедії.
Слово
вчителя
Дуже важливу роль в композиції обох творів відіграє
момент найбільшого напруження, тобто кульмінація.
Кульмінація творів
- Чи
збігаються, на вашу думку, кульмінації у міфі та п'єсі Б.Шоу?
- Яким ми бачимо фінал
обох творів?
Проблемне запитання
У
переносному значенні ім'я «Пігмаліон» трактується як «людина, закохана у своє творіння». Чи відповідає таке значення
імені ставленню Хіггінса до Елізи? Чому?
- Чому Хіггінс та Еліза
не одружуються в кінці твору?
Слово вчителя
Щоб
підсумувати нашу роботу з порівняння міфу «Пігмаліон і Галатея» та п’єси Б.
Шоу, пропоную на домашнє завдання заповнити таблицю.
Ліва
колонка стосується міфу і уже заповнена.
Вам потрібно опрацювати п’єсу англійського драматурга згідно плану аналізу в
табличці і заповнити праву колонку.
Компаративний аналіз творів
п/п
|
Античний міф «Пігмаліон
і Галатея»
|
П'єса
Б. Шоу «Пігмаліон»
|
Місце дії
|
Давня
Греція, о. Кіпр
|
|
Зав’язка
|
За велінням богів скульптор-
цар Пігмаліон створює статую
прекрасної
дівчини
|
|
Центральний мотив
|
Здійснення бажання
Пігмаліона (перетворення
скульптури на живу жінку)
залежить
від волі Афродіти
|
|
Образ головного героя
|
Пігмаліон - єдиний образ
людини-творця
у творі
|
|
Образ
головної героїні
А) діяльність у творі
|
Галатея - «пасивний»
персонаж у творі
|
|
Б)
Риси характеру
|
Відсутня інформація про
характер Галатеї, її ставлення до
Пігмаліона. Статичність опису
зовнішності
героїні
|
|
Фінал
|
Завершення історії щасливим
шлюбом
героїв
|
-
23.03.2020 р.ТЕМА УРОКУ: Бернард Шоу (1856-1950). Особливості світогляду Б.Шоу. Специфіка втілення античного міфу у п`єсі «Пігмаліон»
З історії
роду Шоу
Велику родину Шоу
в Дубліні всі знали, серед них були священики і торговці, був один баронет. Всі
вони пишалися своїм дворянським походженням. їхній предок-шотландець, капітан
Вільгельм Оранський переселився до Ірландії в кінці XVII століття і став
володарем невеликого маєтку. У сім'ї поширена була легенда про їхнє походження
від шотландського пана Макдуфа. Бернард пізніше пишався цією легендою, яка
зблизила його зі світом шекспірівських героїв. Дублінські Шоу вважали себе
ірландцями і, в сутності, були ними, провівши в країні близько 200 років. Сам
Шоу широко вживав поняття "ірландець".
Батько - Джордж Карро Шоу - молодший син у родині. Він
перебував на службі, невміло займався торгівлею хлібом і дуже пив. Через
схильність до пияцтва мати і троє дітей, у тому числі і юний Бернард, дуже
страждали: "Якби у нас, дітей, не було б нашої уяви, схильності до
ідеалізації, захоплення музикою і нашої природної доброти, важко сказати, до
якого б цинічного варварства ми могли б дійти", - згадував пізніше
драматург.
Мати Шоу - Люсінда Елізабет Герлі, вийшовши заміж у 20
років, отримала, за словами сина, бідність, трьох дітей і п'яницю-чоловіка,
якому було вже за сорок. Під час весільної поїздки в Англію молода дружина
знайшла безліч порожніх пляшок. Вона втекла з дому, вирішивши найнятися на
корабель куховаркою і назавжди залишити батьківщину. Справа була в Ліверпулі. У
гавані до неї причепилися п'яні моряки, тому змушена була повернутися, але дім
став для неї в'язницею. У подальшому житті на її долю випали бідність і
самотність. Відомі і багаті родичі спочатку прийняли у своє коло молоду розумну
жінку, але містер Шоу напивався і влаштовував скандали на їхніх званих обідах,
тому вони згодом вирішили зачинити двері перед бідними родичами.
«Стежками життя»
Спочатку Бернард навчався в дублінській школі, закінчити яку не вдалось. З п’ятнадцяти років пішов працювати.
Служив клерком у земельній конторі, збирав квартирну платню з мешканців бідних
кварталів Дубліна. Через кілька років отримав місце касира, хоч кар’єра
чиновника його зовсім не приваблювала. Захоплювався музикою, цікавився
живописом, багато читав. У 1876 р.
переїхав до Лондона, де завдяки своєму таланту зумів утвердитися в музичному і
театральному середовищі. Багато років виступав у пресі як музичний і
театральний критик, що зробило його популярним у мистецькому світі. Однак
коштів для існування це не давало.
У 1879 р. він певний час працював у фірмі, яка встановлювала
телефони. Це, за словами письменника, був його останній гріх проти природи.
У 1895
р. Шоу став постійним театральним оглядачем тижневика «Суботній огляд». Свої
блискучі, оригінальні, насичені парадоксами й жартами статті він підписував
ініціалами «GBS».
У Шоу був улюблений вираз «Перекинути
візок з яблуками». Воно має значення «щось
міняти, повернути долю в інший бік». Саме так відбувалося з Шоу протягом
його життя. Він не боявся змінювати долю, різикуючи всім. Він зустрічався з
різними людьми, писав рецензії на вистави, твори, висловлював своє бачення
будь-якого питання, яке виникало під час бесіди з людиною.
Бернард Шоу — найвидатніший англійський
драматург із часів В. Шекспіра, реформатор, який вплинув
на розвиток театру ХХ століття. Творець
нового театру "ідей", "драми-дискусії", продовжувач
традицій інтелектуального мистецтва Г. Ібсена, про що заявлено в книзі
"Сутність ібсенізму" (1891). У
цілому Б. Шоу написано 47 п'єс. Найбільш відомі:
·
"Пігмаліон"
(1913),
·
"Дім,
де розбиваються серця" (1919),
·
"Візок
з яблуками" (1929).
У 1925 році після гучного успіху
трагедії
·
"Свята Іоанна" (1923) про Жанну д’Арк стає лауреатом Нобелівської премії.
«Нобелівська премія»
Великий твір
мистецтва - це болісна перемога геніального розуму над геніальним уявою.
Джордж Бернард
Шоу
У 1925 році Шоу була присуджена
Нобелівська премія з літератури. Він отримав сотні листів з проханням про
матеріальну допомогу, тому і відмовився
від нагороди. Це черговий парадокс
драматурга. Письменник завжди відмовлявся від титулів і нагород,
неодноразово наголошуючи на тому, що саме його твори будуть кращим пам'ятником
для нього.
"Мій титул - моє ім'я:
Бернард Шоу" - говорив він.
«Театральна революція Б.
Шоу». Новаторство Б. Шоу. В чому вони? Що такого нового зробив митець, здійснивши це?
Англійський драматург створює
новий тип інтелектуальної драми, в основі якої – не стільки цікавий сюжет, скільки гострі зіткнення
ідей, боротьба протилежних позицій у вирішенні морально-соціальних проблем. Сам автор їх називає "драми-дискусії". Новаторські принципи драматургії
Б. Шоу відображені в одній з найпопулярніших п'єс "Пігмаліон".
(створення
асоціативного куща в зошиті)
Міфологічна
основа твору «Пігмаліон»

Як вже відомо, за основу своєї блискучої комедії
«Пігмаліон» Бернард Шоу обрав сюжет саме цього міфу. Однак драматург, який
завжди у своїй творчості тяжів до парадоксів, вирішив подати міф по-новому: що
несподіваніше, то краще.
У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві хвилюючі його теми:
Ø проблему соціальної нерівності;
Ø проблему класичної англійської мови.
В цьому творі автор висвітлює проблему нерівності людей в
умовах суспільства. В кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як
була до цього, тільки трагічно усвідомлює своє матеріальне становище і відчуває
безмежну несправедливість до людей нижчого стану.
У підсумку дівчина повертається до оселі Хіггінса, але її
вже там цінують і приймають як «рівну» їм, повноцінну особистість.
Сам Б.Шоу про п`єсу сказав:
«Пігмаліон»
- це насмішка над шанувальниками блакитної крові…»
Пігмаліон
— символ творця, який оживив
творіння своїх рук.
В
Європі цей міф став відомим завдяки «Метаморфозам» Овідія. В. Шекспір переказав
його в останній сцені «Зимової ночі». Для
Рамо, Руссо, німецьких поетів-романтиків Пігмаліон був символом закоханого,
який силою свого почуття зумів створити ідеал краси.
До
літературних обробок цього міфологічного сюжету вдавалися В. Морріс, Р. Грейвс,
Т. Кайзер, Є. Баратинський;
· в
живописі — Я. Панторло, Ж. Ванлоо, Ф. Буше, П. Пікассо,
· в
скульптурі — Е. Фальконе та ін.
Немає коментарів:
Дописати коментар